Електронно-променева трубка

Електро́нно-промене́ва тру́бка — електронний прилад, який має форму трубки, видовженої (часто з конічним розширенням) в напрямку осі електронного променя, що формується в ЕПТ. ЕПТ складається з електронно-оптичної системи, відхиляючої системи і флуоресцентного екрана або мішені.

Класифікація ЕПТ

Класифікація ЕПТ надзвичайно ускладнена, що пояснюється їх надзвичайно широким застосуванням у науці та техніці і можливістю модифікації конструкції з метою одержання технічних параметрів, які необхідні для реалізації конкретної технічної ідеї.

Залежно від методу управління електронним променем ЕПТ поділяються на:

qелектростатичні (з електростатичною системою відхилення променів);

qелектромагнітні (з електромагнітною системою відхилення променів).

Залежно від призначення ЕПТ поділяються на:

qелектронно-графічні трубки (приймальні, телевізійні, осцилографічні, індикаторні, запам'ятовуючі, знакодрукувальні, кодувальні та ін.);

qоптико-електронні перетворюючі трубки (передавальні телевізійні трубки, електронно-оптичні перетворювачі та ін.);

qелектронно-променеві перемикачі (комутатори);

qінші ЕПТ

Електронно-графічні ЕПТ

Електронно-графічні ЕПТ — група електронно-променевих трубок, які застосовуються в різноманітних галузях техніки, для перетворення електричних сигналів в оптичні (перетворення типу «сигнал — світло»).

Електронно-графічні ЕПТ поділяються:

qприймальні телевізійні (кінескопи, ЕПТ з надвисокою роздільною здатністю для спеціальних телевізійних систем, та ін.);

qприймальні осцилографічні (низькочастотні, високочастотні, надвисокочастотні, імпульсні;